Щоб зрозуміти, що говорили про штучний інтелект у 2023 році, ми проаналізували згадки про нього в українських ЗМІ. Важливо, що фокус був саме на тих згадках, які стосувалися безпосередньо України. Їх шукали у п’яти типах медіа: Інтернет, друковані ЗМІ, інформаційні агентства, радіо та телебачення.
Інтерактивний звіт можна подивитися тут.
Протягом року українські ЗМІ згадували штучний інтелект 167 452 рази. Втім, серед цих згадок тільки 66,4 тисячі згадок стосуються безпосередньо України.
Протягом року тема штучного інтелекту поступово набирала поширення. Якщо у лютому майже 4 тисячі згадок були зумовлені тим, що ChatGPT став доступним в Україні, то в листопаді й грудні понад 8 тисяч згадок щомісяця стосувалися і загально-політичних тем. З огляду на те, що більшість держав почали вирішувати правові та морально-етичні питання щодо ШІ, це не могло не відобразитися на українському інформаційному просторі.
Більш ніж половина публікацій була у виданнях рівня топ-100 та національного рівня. Загалом же у 2023 році потенційне охоплення новин про штучний інтелект в українському сегменті становило понад 148 мільйонів.
Майже половину згадок про ШІ зафіксували у новинних рубриках. Водночас до 15% публікацій було у профільних рубриках і тематичних виданнях. Це свідчить про зацікавленість фахівців певних галузей у використанні штучного інтелекту саме в їхніх сферах.
Наприклад, про ШІ в рубриці «Технології» найчастіше писали видання Speka, DOU та dev.ua. У рубриці «Маркетинг» і PR – «Детектор медіа» та MMR. А про урядові джерела найчастіше згадували державні портали – сайт Кабінету Міністрів, Мінцифри та портал Дія.
До топу згадок, які стосуються штучного інтелекту, увійшли новини про технологію SPHERE LIFE: на думку ChatGPT, вона здатна лікувати ВІЛ та гепатит В і С; про львівських школярів, які вигадали, як за допомогою штучного інтелекту покращити сервіси «Нової пошти»; про перспективи України стати лідером із цифровізації державних послуг.
Якщо говорити про контекст і середовище, в якому трапляються згадки, то найчастіші слова – це «допомога», «система», «чатбот», «генеративний» (вид ШІ). Тобто ті слова, які стосуються перш за все використання штучного інтелекту.
Цікаво, що в середовищі згадок про ШІ досить часто трапляється Clearview. Це американська компанія із розпізнавання облич, яка надає програмне забезпечення для правоохоронних та державних органів.
Крім того, Clearview допомагає українським спецслужбам, а представники техностартапу декларують зацікавленість відкрити представництво в нашій державі.
Натомість у трендах згадок ШІ переважають слова, які стосуються більш конкретних сфер. Наприклад, дуже виділяється військова тематика. Слова «військовий», «дрон», «виробництво» увійшли в топ-10 найбільш згадуваних.
З огляду на те, що штучний інтелект згадувався у контексті різних сфер та галузей, у дослідженні ми поділили всі згадки за темами та проаналізували особливості й наративи у кожній із груп.
У контексті війни в Україні ШІ згадувався 19 тисяч разів. Це найпопулярніша тематика матеріалів про штучний інтелект, адже кількість згадок значно переважає інші теми.
Найпопулярнішими матеріалами стали новини про Артилерійську коаліцію підтримки України, дрони зі штучним інтелектом, які використовуватимуть ЗСУ, та новини платформи UNITED24, зокрема про Тімоті Снайдера, який зібрав кошти на сенсори для українських військових.
Найпопулярнішими організаціями в медіа стали ЗСУ, Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації та Мінцифри, а серед персоналій найчастіше згадували Михайла Федорова, володимира путіна і Джозефа Байдена.
Про ШІ у стосунку до держави ЗМІ писали 12,3 тисячі разів. Штучний інтелект у цих матеріалах згадувався поруч зі словами «act», «чатбот» та згаданим вже «Сlearview». Серед компаній та організацій, про які найбільше говорили в контексті штучного інтелекту, – Міністерство цифрової трансформації, Дія та OpenAI.
Закономірно, що в майже половині публікацій йшлося про міністра Михайла Федорова. Решта ж персоналій не набрали навіть по тисячі згадувань. Втім цікаво, що на другому місці за популярністю – Ілон Маск (873 згадки), а на третьому – Володимир Зеленський (867 згадок).
До найпопулярніших увійшли новини про перспективи України стати лідером із цифровізації державних сервісів, про виступ Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, про рейтинг освітніх подій України та про безоплатний курс про штучний інтелект від Google, який запускає Мінцифри.
В останній новині ШІ став інновацією року: школярі брали участь у соціологічному дослідженні щодо нього, 30 тисяч педагогів пройшли курс «Штучний інтелект в освіті», навіть Відкритий марафон з української мови цього року відбувся за допомогою штучного інтелекту.
В освітній тематиці про штучний інтелект згадували майже 10 тисяч разів. Попри відносно невелику кількість згадок, вони мають значне потенційне охоплення – понад 56 мільйонів.
Найчастіше вживаними у публікаціях були слова «освіта», «наука», «національний» та «мова». А до найпопулярніших матеріалів увійшли новини про львівських школярів та їхні ідеї, як покращити сервіси «Нової пошти» (учні запропонували впровадити чат зі штучним інтелектом Nova AІ, який буде вирішувати питання клієнта), міжнародну зустріч у Міністерстві освіти і науки та рейтинг мистецьких вишів.
Хоча, здавалося б, штучний інтелект та ІТ – це суміжні тематики, але в Україні в контексті інформаційних технологій ШІ згадували лише 8,5 тисячі разів.
Оскільки ІТ-сфера сьогодні нерозривно пов’язана з військовою справою, то й згадки про штучний інтелект часто траплялися у сусідстві зі словами «дрон» та «виробництво».
Втім топ-матеріали у цій сфері не стосувалися війни. Найпопулярнішими стали новини про купівлю британським інвестором частки компанії Cosmolot і плани застосовувати ШІ, нове медіа для айтівців, анонс платформи для управлінських рішень на основі штучного інтелекту.
У контексті ритейлу штучний інтелект згадували всього 3,3 тисячі разів. Найчастіше він траплявся поруч зі словами «працювати», «ринок», «сайт».
У категорії ШІ в ритейлі найпопулярнішими компаніями стали Київстар, Епіцентр, АТБ, WOG, OLX. Найчастіше писали про директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрія Поддєрьогіна, Ілона Маска та керівника Кіберполіції Юрія Виходця.
Щодо топ-новин, то ними стали: зображення станцій київського метро під водою, створені штучним інтелектом (так, ТРЦ «Республіка» асоціюється у ШІ з «Теремками»); технології для прискорення відновлення України від японського бізнесу; роботи-помічники в мережі АТБ.
В агросфері згадування ШІ також пов’язані з воєнною тематикою. Адже у публікаціях часто використовувалися такі слова, як «війна», «розвиток» та «супутниковий». Це пояснюється тим, що аграрії зараз повсякчас стикаються з ризиками через мінування територій, а посівні площі через війну й окупацію значно скоротилися. Тож двома найтоповішими стали новини про штучний інтелект, який допоможе розміновувати територію України, і про досвід Азербайджану у повоєнному відновленні.
Найбільше писали про компанію EOS Data Analytics, Збройні Сили України та FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Цікаво, що до найбільш згадуваних персоналій увійшли дві українки, яких журнал Time вніс до рейтингу TIME 100 Next. Це міністерка економіки Юлія Свириденко й інноваторка, засновниця агростартапу Flurosat Анастасія Волкова.
2,2 тисячі разів згадувався штучний інтелект у контексті медичної теми. Переважно медіа писали про діагностику та лікування тяжких захворювань (ВІЛ, онкологія, гепатит) за допомогою штучного інтелекту.
Цікаво, що в цій категорії медіа значну увагу приділяють дітям. Серед слів, що набирали популярності впродовж року, – «діти», «навчання», «освіта».
Тема створення контенту у прив’язці до штучного інтелекту у 2023 році була досить популярною. Про неї згадували понад 7 тисяч разів, а публікації сумарно мають більш ніж 19 мільйонів потенційного охоплення.
Серед згадуваних організацій переважали компанії та соцмережі, які експериментують із впровадженням штучного інтелекту: ChatGPT, Google, OpenAI, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram, Twitter, LinkedIn. Найчастіше в новинах цієї теми штучний інтелект стояв поруч зі словами «генеративний», «чатбот», «робот», «згенерувати».
Кумедно, що найбільш згадуваною особою став Тарас Шевченко. Причина цьому – новина про перший україномовний чатбот «На урок», у якому можна поговорити з відомими поетами та письменниками.
Як висновок, інтерес до теми штучного інтелекту зростає. Кількість його згадувань в українських медіа – яскравий доказ цього.
Прикметно, що про ШІ говорять у контексті практично всіх сфер життя. Щоправда, в Україні на кожну з цих сфер відбиток накладає війна. Тож штучний інтелект для українців – це не тільки генератор контенту у соцмережі, але й інструмент боротьби, а у перспективі – повоєнного відновлення нашої держави.
Як працює ШІ, що він може дати бізнесу та які ризики у його використанні, поділився Станіслав Под’ячев, співзасновник Talents on AI Foundation і BlackBox.ua.
У нас є два напрями роботи зі штучним інтелектом. Перший – це Talents on AI Foundation. Ця спільнота виникла, коли з’явився Chat GPT 3. Українцям не дали можливості користуватися ним через вебінтерфейс, заблокували із політичних мотивів.
Тож за два дні ми зробили бот, який дублював функціонал чату і ним можна було користуватися через Telegram без реєстрації. На основі цього виникла спільнота людей, яким було б цікаво послухати й спробувати штучний інтелект. Ми почали проводити офлайн- та онлайн-зустрічі.
У кінці травня ми проводили хакатон в UNIT.City, а згодом – фінал іншого хакатону разом із Представництвом ООН в Україні, UNESCO і МЗС.
Цей хакатон не зовсім звичний – він із моделями генеративного штучного інтелекту. Його мета – дослідити, які проєкти можуть бути зроблені на перетині штучного інтелекту, захисту прав людини, толерантності й рівності. Зокрема, учасники досліджували можливість використання штучного інтелекту у юриспруденції, психології тощо.
Зараз ми розробляємо Blackbox.ua. Це платформа, на якій можна створювати діалогові ігри для підприємців, власників компаній, стартапів, учасників програм бізнес-шкіл.
Є тема, є викладач, який її досконало вивчив і може поділитися з аудиторією. А потім аудиторія, якщо їй буде цікаво, може створити кількох ШІ-помічників, які будуть знати всі нюанси викладання саме цього лектора, саме цієї теми. І вони матимуть змогу відповідати або ставити запитання, бути гідом для учасників у вирішенні їхніх кейсів.
Наприклад, уявіть: ви – CEO, за круглим столом сидять ваші колеги: директор із маркетингу, директор із продажів, директор із фінансів. У вас є певний бізнес-челендж. І тут за столом з’являються Рей Даліо, Ілон Маск, Вільям Руделіус, і вони всі працюють над тим самим кейсом, але кожен додає щось своє. І таким чином це стає симбіозом генеративного штучного інтелекту в контексті компанії чи країни.
Контекст компанії може бути різним. Для нас це зрозуміло, що я можу сприймати компанію так, ви – інакше, директор із маркетингу – ще інакше.
Але й контекст країни може бути різним. Ми ставили це запитання людям, і вони написали зовсім різні відповіді. У когось це «Війна, нам кришка», хтось написав: «Війна – це час можливостей». Виходячи з цих контекстів кожен буде давати свою характеристику кейсів, свої відповіді, свої рішення.
Кожна охоча людина може описати контекст компанії самостійно. І кожен Diamon (помічник-модель штучного інтелекту) має контекст свого власника, який той задав. Відповідно він дає поради чи варіанти розвитку подій, виходячи з цього контексту.
Така програма може бути затребуваною у всіх галузях. Це можуть бути не тільки стратегічні сесії, але й аналіз конкурентного середовища, розробка нового продукту, стратегії, пошук та упаковка ідей.
Найбільш очевидний ризик для генеративних моделей штучного інтелекту – це ризик галюцинацій, коли людина сліпо довірятиме ШІ і сприйматиме його як істину в останній інстанції.
Інший ризик – нерозуміння нами технології, того, як саме працює штучний інтелект.
Взагалі я – оптиміст, тому якісь загрози з погляду кібербезпеки не розглядаю. Все має бути настільки відкрито і прозоро, що витік даних не нестиме шкоди. Якщо я не хочу, щоб хтось дізнався про певні речі, я просто не буду спілкуватись із ШІ про них. У використанні штучного інтелекту все одно на першому місці – людина.
