І нам приємно, що вдалося зібрати таких цікавих співрозмовниць як Олена Обухівська, директорка з комунікацій в Arricano, Інна Калініна, PR Team Lead в компанії GigaCloud, Світлана Свєрчкова, операційна директорка MAINSTREAM, Білинська Анастасія, PR Manager сайту з пошуку роботи Jooble, Оксана Ковальчук, PR-менеджер мережі Фокстрот.Що з цього вийшло читайте далі.Олена Обухівська,
1. Чому обрали PR?
Піаром почала займатися ще тоді, коли не розуміла значення та цінності цієї феноменальної суспільної функції. Коли не було ні авторських підручників з піару українською мовою, ні ґрунтовного навчання. Моє перше робоче місце, куди я випадково влаштувалась ще студенткою – це Державна податкова адміністрація України, відділ зв’язків із громадськістю. З цього все і почалось – перші кризові проєкти, релізи, роз’яснення, а також професійна література. До речі, закінчила я гуманітарний факультет «Могилянки» за спеціальністю «філософія» та «політологія». Тому працюю за спеціальністю.
2. Піар-кампанія, яка викликає у вас захват або яку можна ставити в приклад іншим.
Кращі ідеї належать величному американському піарнику Едварду Бернейзу. Його ще називають «батьком суспільних відносин». Зі всіх його неповторних проєктів мій улюблений про мило бренду Ivory, яке «медично перевершує інші мильні засоби». Це цікавий кейс співпраці зі школярами. До речі, за цим принципом мені вдалося реалізувати «Навігатор по етикетках» у львівських школах для компанії «Євротек».
3. Що вам подобається, а що не подобається в українському піарі?
Не подобається зухвалість та відсутність скромності, коли бажання популярності превалює над важливими смислами, викликаючи багато зайвого шуму «сам про себе». Головне досягнення піару – це коли говорять інші. А у нас цим зловживають, більше керуються принципом «якщо сам себе не похвалиш…». Цінність репутації в тому, коли професор студента вважає розумним. А не коли сам студент на вечірці друзям розказує про свій розум.
4. Якби ви були лікарем, а бренд (компанія) пацієнтом, які інструменти піару ви б порадили для профілактики здоров’я бренду.
Перш за все формувати імунітет: вітамінами, щепленнями, здоровим активним способом життя, нарощувати емоційний та соціальний інтелект, розширювати тепле коло друзів. І максимально уникати токсинів. У перекладі на професійну піар термінологію це означає не наслідувати, а генерувати свій власний корпоративний образ, імідж, бути корисним та писати власну корпоративну книгу кейсів, привносити свій вклад у розвиток держави, спільноти, споживачів та команди.
1. Чому обрали PR?
По-перше, хочу передати вітання всім колегам. Тим, які визначились, що святкують в липні, за традицією останніх років, і тим, які категоричні і обговорюють це в закритих ФБ-спільнотах. По-друге, і це буде переходом до питання якраз, хочу нагадати що PR - це про комунікацію. Якщо ви хочете донести свою чітку позицію, заявити її ринку, спільнотам, то потрібно зробити декілька речей. Висловити позицію. Запропонувати рішення, а не залишатись теоретиком і демагогом.Це загалом і є відповідь на питання «Чому я обрала PR». Бо я — комунікаційник, комунікатор навіть, часто виступаю «містком» для трансляції. І я дуже люблю докопатися до суті, віднайти смисли, надати нові та упакувати їх.
2. Піар-кампанія, яка викликає у вас захват або яку можна ставити в приклад іншим.
Піар є різним. Найбільше я люблю його підвид мистецтва. І будь-який арт має викликати емоцію. Порівняти Демієна Херста та Катерину Білокур неможливо, але емоційний фідбек ви отримаєте. Із останніх кампаній я щиро захоплююсь активністю команди Borjomi. Мені пощастило побувати на локаціях бренду на Leopolis Jazz Fest та Atlas Weekend. Впізнаваність бренду на 100%, бажання спробувати, прокомунікувати — на 101%. Я вже не беру до уваги кількість блогерів, інфлюєнсерів, медійних персон, які там побували без комерційних історій. «Де зустрінемось? — На Боржомі». Водоспадова локація для танців на літньому — це моя особиста любов та визнання.
3. Що вам подобається, а що не подобається в українському піарі?
Подобаються щирість і дружність в комунікаціях, коли ти знайомишся з тими, хто стоїть за лаштунками класних проектів. І нікому не шкода поділитись контактами, організувати нетворкінг для ко-промо, для взаємовигідної співпраці. І не подобається той самий пункт, про який казала раніше. Невизначеність, боязкі пости, щоб і тут, і там присісти.
4. Якби ви були лікарем, а бренд (компанія) пацієнтом, які інструменти піару ви б порадили для профілактики здоров’я бренду.
Я люблю це повторювати. Психотерапія — найкраще ваше рішення. Повірте. Ментальне, емоційне здоров’я — це найголовніше. З пропрацьованими «питаннями голови» буде здорове і ваше тіло, яке працює на вас. Усі проблеми з голови. Так само і в бізнесі — healthy підхід до управління бізнесом, командами вестиме вас в правильне майбутнє. І коли ви це зрозумієте, то не забудьте ставити собі і колегам питання «Щоб що?». Багато-багато разів, поки не зловите одну й ту саму суть.
.png)
1. Чому обрали PR?
Я починала професійну кар’єру взагалі в іншому напрямі: як комерційний директор невеликого підприємства. Але на якомусь етапі просто не змогла продовжувати, настільки все перестало подобатися. Тому я вирішила спробувати змінити галузь. Потрапила до PR-агенції. Виявилось, що це моє. PR – надзвичайно цікава та драйвова професія. Вона дозволяє розвиватись і ставити виклики самому собі. Це те, що я люблю понад усе у роботі.
2. Піар-кампанія, яка викликає у вас захват або яку можна ставити в приклад іншим.
У мене викликає захват не якась окрема PR-кампанія, а скоріш самі підходи деяких бізнесів до власних комунікацій. Наприклад, як це роблять міжнародні рекламні холдинги Omnicom Group або WPP. Це компанії, які торгуються на фондових біржах Нью-Йорка та Лондона. Спостерігати за розвитком, стратегіями й трансформаціями таких масштабних бізнесів у нашій галузі – неймовірно.Сам факт того, що комунікаційна компанія торгується на біржі – це вже варто уваги. В Україні такого рівня на жаль поки що просто не існує. Тому придивляємось до найкращих міжнародних прикладів. Те, що вони роблять, викликає щире захоплення.
3. Що вам подобається, а що не подобається в українському піарі?
Український PR подобається мені своїм оптимізмом на надією на краще. Попри всі випробування та складнощі, які постійно виникають в країні та взагалі у світі, цей бізнес все ще існує. І по-друге, сильна сторона українського піару - це креативність. Кризи та пов’язані з ними обмеження підштовхують до того, щоб придумувати та використовувати нові ідеї – більш ефективні та які не потребують значних фінансових інвестицій. Це створює нові формати проявів, які навіть деякі європейські агенції запропонувати не можуть.На жаль, є і зворотна сторона українського піару. Це, наприклад, безсистемність дій. Або низький рівень стратегічного планування: коли бізнес цілі та комунікаційні підходи один з одним взагалі не перетинаються, і власник компанії не розуміє, на що він витрачає гроші. Значною негативною рисою я вважаю і наймання на керівні PR-посади за популярність, коли ім’я людини у всіх на слуху. Коли доходить до справи, деякі з таких фахівців не можуть досягти потрібних результатів.
4. Якби ви були лікарем, а бренд (компанія) пацієнтом, які інструменти піару ви б порадили для профілактики здоров’я бренду.
В першу чергу треба провести «діагностику»: аналіз іміджу бренду, його позиціювання. Для цього не завжди потрібно проводити якісь фінансово обтяжливі дослідження. Іноді достатньо опитати 10-15 зовнішніх експертів. Також потрібно розуміти ставлення самих співробітників до бренду, як вибудувана комунікація всередині компанії. Наступний крок – це вже «план лікування» – довгострокова комунікаційна стратегія.
1. Чому обрали PR?
Навчаючись на журналіста, ще на бакалавраті, я вирішила піти на магістратуру на факультет піару та зв’язків з громадськістю й, дізнавшись більше про цей напрям, зрозуміла, що саме в ньому зможу реалізувати свої сильні сторони. Також мені подобається те, що у PR небагато рутини та для досягнення результату ти береш на себе складні задачі «з зірочкою», що прокачують тебе не лише як професіонала, а й сприяють особистісному росту.
2. Піар-кампанія, яка викликає у вас захват або яку можна ставити в приклад іншим.
Мені здається, що такими є численні піар-кампанії найбільшої у світі алмазо-видобувної компанії De Beers, направлені на просування діамантів. 3 1939 року престиж діамантів почав рости, разом із кількістю дівчат, що отримували обручку з діамантом на заручини чи одруження. Можна почитати про спільну піар-кампанію De Beers, Центру інформації по алмазах і J. Walter Thompson 's, що отримали Silver Anvil Award у 2000 році, адже вона призвела до того, що у 2000 році роздрібні продажі алмазних ювелірних виробів до Дня Святого Валентина стали найбільшими в історії США, на той момент. Особисто мене така послідовна робота піарників захоплює, адже компанії вдалося змінити позиціювання на ринку, ефект від якого ми бачимо й досі. Рекомендую подивитися на Netflix у програмі Explained 1 серію 2 сезону про діаманти, щоб побачити як змінювалась громадська думка про прикраси.
3. Що вам подобається, а що не подобається в українському піарі?
Мені подобається в українському піарі те, що ми ростемо. Надихаємося кейсами світових колег, створюємо нове, підлаштовуємо практики враховуючи всі нюанси нашого суспільства. У нас є багато колег, роботою яких пишаєшся. Але хотілося б більш тісного нетворкінгу та більше інструментів для обміну досвідом.
4. Якби ви були лікарем, а бренд (компанія) пацієнтом, які інструменти піару ви б порадили для профілактики здоров’я бренду.
Я б порадила генерувати якісні й актуальні інформаційні приводи, бути на хвилі з ринком, готуючи ситуативи, налагоджувати відносини з журналістами й лідерами думок, не боятись коригувати свою піар-стратегію та вкладати кошти в якісний моніторинг результатів.
1. Чому обрали PR?
Тут певне, більше, PR обрав мене, аніж я його, оскільки шлях до нього був поступовим: від видавничої справи та журналістики до прес-служби. Згодом, зрозуміла, що хочу, можу і знаю як бути частинкою компанії, взявши на себе відповідальність за формування її репутації. І чесно, відверто ловлю кайф від того, що ми з PR знайшли один одного . Оскільки – це постійні виклики, нестандартні задачі і безупинний професійний та особистісний розвиток.
2. Піар-кампанія, яка викликає у вас захват або яку можна ставити в приклад іншим.
Піар-кампанія, яка викликає у вас захват або яку можна ставити в приклад іншим.Нещодавно ми у Фокстрот разом з благодійним фондом Happy Paw запустили найдобріший соціальній проєкт «Пухнасті друзі в кожен дім», яким ми вже можемо пишатися.В основу проєкту заклали ідею привернути увагу суспільства до притулків як до місця, де на кожного чекає «пухнасте щастя», щоб спонукати українців до адопції («усиновлення») безпритульних «хвостиків». І його гучним стартом став запуск у складі забрендованих потягів столичної підземки незвичайного вагону – з фотографіями покинутих тваринок та назвами притулків, де вони, власне, мешкають.Ефект, який ми отримали за перші дні курсування таких потягів, був вражаючим. «Найдобріший вагон метро», або «котопесовагон» (саме так його назвали журналісти) зібрали навколо себе шквали позитиву: інфопривід обговорювали у провідних пабліках, ідею підтримали тисячі киян та навіть столичні чиновники. Ці потяги продовжують свою «місію», а ми активно продовжуємо розгортати проєкт.
3. Що вам подобається, а що не подобається в українському піарі?
Із захопленням стежу за пабліками провідних спеціалістів зі сфери українського піару, які відкрито діляться інсайтами, спостереженнями та практичними порадами, аналізують ринок (і не тільки), не бояться розкривати професійні секрети. Це є індикатором того, що ми всі колеги, а не конкуренти. Це захоплює і, водночас, мотивує.Щодо другої частини питання, то тут радже не про вподобання, а про те, що досі в суспільстві існує упереджене, недовірливе ставлення до піарників. Тому наша місія – не тільки бути адвокатами бренду, а й власне, результатами своєї діяльності руйнувати негативні стереотипи і формувати позитивну думку до професії. Адже піар – це про любов.
4. Якби ви були лікарем, а бренд (компанія) пацієнтом, які інструменти піару ви б порадили для профілактики здоров’я бренду.
Безумовно, регулярно відстежувати життєво важливі показники: вимірювати тиск (=тональність згадок у ЗМІ), пульс (=кількість згадок) та сатурацію (=якість згадок-. Тобто використовувати сучасну систему комплексного моніторингу. Вона допоможе запобігти загостренню хронічних хвороб та виникненню гострих запалень. Якось так :)
