З іншої сторони — це прецедент, який показує, що в Україні таки розвивається інститут репутації, і брендам не байдуже, як і з ким працювати.
Скандал ще й досі “не покрився пилом” і обростає новими віхами розвитку (смерть директора Будинку вчених у Львові, чергова порція вибачень від блогерів, госпіталізація іменинника О. Заліска). Pозберемо реакцію інформаційного простору на ситуацію, яка склалася на прикладі медіааналітики LOOQME.
Затишшя перед бурею: передісторія скандалуПоки значна частина українців 27 листопада запалювала свічки в знак скорботи, інстаграм-профілі блогерів активно поповнювалися відвертими та провокаційними фото та сторізами з Дня народження чернівецького блогера О.Заліска. Більшість скандального контенту на сьогодні видалена з особистих блогерських профілів, а уціліла частина активно розшерена скриншотами у різних ЗМІ та соцмережах. Фатальною точкою стала сторіз ведучого свята В. Остапчука з тією самою фразою, яку швидко підхопили медіа та соцмережі і яка фактично стала авторським неологізмом до блогерського скандалу.
На початковому етапі скандалу у традиційних медіа вийшло 65 публікацій зі згадками про “голодну тусу”. Цим матеріалам вдалося привернути увагу 23 337 аудиторії. 89% публікацій мали нейтральний характер. Рівень негативу був відносно низьким і становить лише 11%. Звернемо увагу, що позитивних матеріалів щодо цієї теми за перших два дні взагалі немає в медіа.
У соцмережах активність щодо “голодної туси” в перші два дні набагато вища ніж в медіа. Кількість згадок більша приблизно у 30 разів. Рівень негативу у соцмережах також вищий на 10%, ніж у медіа. Те ж саме стосується і охоплення аудиторії, яке має покриття 15 840 189 контактів.
Facebook є найпопулярнішою мережею за кількістю публікацій про “голодну тусу”. На нього припадає 65% згадок. У Twitter кількість згадувань приблизно у два рази менша, і маленька частка публікацій — 3,13% припадає на Telegram.
Серед показників соцмереж, найактивнішими є показник вподобайок, який за 2 дні набрав 2 539 реакцій. Репости та коментування були менш активними в перші дні кризи.На кількісний відрив згадок у соцмережах та медіа, ймовірно, вплинули такі фактори, як вихідні дні. Адже в цей період медіа більш пасивні, ніж у будні дні. Звернемо увагу, що більшість матеріалів в медіа про “голоду тусу” вийшли в понеділок, тобто 29 листопада.Ще одна перевага, яка забезпечила кількісний відрив соцмереж, — це гнучкість і стихійність контенту. Соцмережі не підпорядковані редакційні політиці, на відміну від ЗМІ, і користувачі без проблем можуть висловлювати свою думку у будь-якій формі. Власне, саме тому соцмережі стали розкачуючим механізмом скандалу. А вже потім його підхопили медіа.
Резонансність “голодної туси” різко збільшується з 29 листопада. Про неї активно пишуть ЗМІ, говорять інформаційні агентства та ТБ. А кількість повідомлень у соцмережах підстрибує з 1 919 згадок до 34 958 згадки. Кількісно збільшуються і реакції в соцмережах, наприклад, за тиждень скандальна ситуація зібрала в загальному 15 918 коментарів та 2 590 репостів і більше 204 тисяч вподобайок.
Крім цього, зі збільшенням кількості згадок негативні настрої також зросли як у медіа, так і в соцмережах. Хоча звернемо увагу, що у соцмережах з'явилася невелика частка позитивних матеріалів щодо цієї ситуації. Рівень позитиву, ймовірно, був забезпечений активністю блогерів, що стали на захист О. Заліска.Нижче показана динаміка настроїв користувачів соцмереж. Як бачимо пік скандалу припадає на 29 листопада. А вже з 30 листопада цікавість до теми помітно вичерпується.
На графіку нижче поданий компактний зміст скандалу згенерований на основі повідомлень із соцмереж.
Найбільший резонанс отримали отримали такі матеріали про “голодну тусу”:
Більшість блогерів, які брали участь у святкуванні, намагалися згладити ситуацію вибаченням, але тільки лише після того, як великі українські бренди почали масово відмовлятися від рекламних контрактів з ними. Тобто після перших двох днів скандалу. Одним із перших вибачення у своєму інстаграмі опублікував Володимир Остапчук.
Значна частина блогерських вибачень схожого змісту, з виділеним акцентом на тому, що вони забули про траур в цей день. Але, як показують реакції соцмереж, користувачі не повірили у щирість і каяття блогерів. Їхні вибачення викликали більше негативу, аніж підтримки чи розуміння з боку аудиторії.
На негатив припадає 56% реакцій користувачів, нейтральними є 43%, а ось позитиву лише 0,48%. Реакції бізнесу також свідчать про те, що репутація для них цінніша, ніж рекламний контракт з блогерами. Такі бренди як Нова Пошта, Київстар, EVA, METRO, ROZETKA, NIVEA та інші за період скандалу активно реагували на запити користувачів й відкрито відмовлялися від подальшої співпраці із учасниками скандального святкування.
Звернемо увагу, що найбільшу кількість брендів, які співпрацювали із блогерами, оприлюднив у своєму пості громадський діяч Андрій Смолій. А EVA стала найактивнішим брендом, який реагував на користувацький контент. Компанія залишила 850 коментарів під оригінальним постом та репостами.
Реакції інформаційного поля в абсолютній більшості засуджують скандальну ситуацію. Це показує вплив медіаактивності скандального інфоприводу на формування ціннісної основи публічності не лише для блогерів, а й для брендів, які з ними співпрацювали.
Вперше результати дослідження вийшли на bit.ua.
